Skip to main content
«Кіберзлочинці націлені на вашу родину». Ніхто не хоче чути таке твердження, але в нашому цифровому світі кожен є потенційною мішенню. Хоча це може викликати стрес, важливо пам’ятати: навчаючи себе та оточення, ви можете спільно створити безпечніший цифровий простір. Пам’ятайте, що головне — це розширення можливостей! Ніхто не хоче соромитися через помилку, якої припустився, поки ще освоюється. Навчати родину безпечній поведінці значно легше з позитивним настроєм. 😁 Перш ніж з’ясувати, що ми можемо зробити, потрібно зрозуміти, чому наші родини вразливі та яку саме інформацію шукають зловмисники.

Чому моя родина вразлива?

Коли кожен із нас орієнтується у світі, сповненому цифрових взаємодій, важливо знати, на що звертати увагу та як зменшувати ризики. Від розголошення надто великого обсягу інформації в соціальних мережах до спілкування з людиною, яка видає себе за когось іншого, існує багато способів стати мішенню. Ось кілька причин, через які ви та члени вашої родини можете бути вразливими в інтернеті:
  • Члени вашої родини не знають про ризики. Багато людей не обізнані із соціальною інженерією або з тим, що публічну інформацію, якою діляться в інтернеті, можна використати зі злим умислом. Допомагаючи навчати свою родину, ви даєте їй змогу захищатися від кіберзагроз.
  • Більшість людей не повністю розуміють, наскільки важливими є найкращі практики кібербезпеки. Навіть якщо людина знає про ризики, вона, імовірно, не знає, як себе захистити. Наприклад, вона може знати, що їй «слід» використовувати надійні паролі в соціальних мережах, але не знати, як створити надійніший пароль або чому це так важливо. Тому вона за замовчуванням повторює в різних облікових записах паролі, які легко запам’ятати.
  • Людей соромлять за незнання кібербезпеки. Замість того щоб із розумінням навчати людей про неприйнятну поведінку, контакти та контент, людей будь-якого віку можуть соромити за недостатню обізнаність із технологіями. Коли людину соромлять, вона часто не наважується ставити запитання чи звертатися по допомогу, що може означати продовження небезпечної поведінки в контексті кібербезпеки.

Чого прагнуть кіберзлочинці?

Кіберзлочинці обирають потенційними жертвами людей будь-якого віку з кількох причин. Ось чотири найпоширеніші з них:

1. Гроші

За оцінками, до 2025 року щорічні збитки від кіберзлочинності сягатимуть 10,5 трлн доларів США, тож фінансова вигода є ключовою причиною кібератак. 💰 Нерідко зловмисники шукають дані кредитних карток або банківських рахунків для власного використання чи для продажу в даркнеті. Приклад … Якщо ваші діти грають в ігри на вашому телефоні, їх можуть попросити ввести фінансову інформацію для купівлі внутрішньоігрових предметів. Оскільки діти знають, що раніше ви дозволяли їм робити такі покупки на вашому телефоні, вони можуть вирішити одразу надати фінансову інформацію новій онлайн-грі, яка насправді є прикриттям для викрадення платіжних даних. У таких ситуаціях важливо чітко й прямо визначити межі для дітей, щоб інформація вашої родини була захищена.

2. Викрадення даних

Кіберзлочинці розробляють плани, як заразити пристрої шкідливим програмним забезпеченням, щоб викрасти важливу інформацію за допомогою таких методів:
  • віруси;
  • хробаки;
  • трояни;
  • програми-вимагачі;
  • шпигунське програмне забезпечення.
Ці дані можуть надати кіберзлочинцям критично важливу інформацію, щоб заблокувати вам доступ до облікових записів, отримати й продати більше ваших даних та вдатися до інших зловмисних дій. 📊 Приклад… Ваша дитина, імовірно, користується інтернетом більше, ніж будь-коли раніше. У зв’язку з дистанційним і віртуальним навчанням вона, напевно, надсилає й отримує електронні листи від учителів та однолітків. Але дитина може не помітити дрібних змін, які кіберзлочинець унесе в адресу електронної пошти звичного кореспондента. Замість MrsDavis — імені профілю електронної пошти вчительки дитини — кіберзлочинець надіслав лист з адреси MrsDavls. Швидко відкривши лист за звичкою та маючи природну довіру до відправника, дитина може випадково натиснути на шкідливе посилання. Важливо поговорити з дітьми про такі можливості та в позитивному ключі навчити їх перевіряти адреси електронної пошти, наводити курсор на посилання, щоб побачити адресу призначення, та користуватися іншими короткими порадами, які допоможуть уникнути проблем із кібербезпекою.

3. Конфіденційна інформація

Іноді зловмисники використовують те, чого нам усім і без того вистачає, щоб спонукати нас до реакції, — стрес. 😒 Повідомлялося, що кількість шахрайських листів, пов’язаних із COVID-19, зросла на 667% лише за березень 2020 року — в один із перших піків пандемії. Використовуючи цю тривожну тему в електронних листах, телефонних дзвінках (так званий вішинг) або текстових повідомленнях (так званий смішинг), зловмисники часто лякають людей, щоб ті поділилися конфіденційною інформацією. Створюючи надзвичайно стресові ситуації, кіберзлочинці можуть переконати людей ухвалювати швидкі, нераціональні та небезпечні рішення. Приклад … У цьому випадку мета, як правило, — викликати страх. Особливо для молодших людей ті, хто має владу, як-от учителі та державні службовці, можуть здаватися лякаючими. Одного дня вашій дитині телефонує «адміністратор школи» і каже, що вона має надати свою поточну адресу та результати останнього тесту на COVID. Насправді ця особа не має жодного стосунку до школи вашої дитини чи до звітування про тести на COVID. Єдине, що їй було потрібно, — це ваша адреса, яку вона отримала, створивши хибне відчуття власної влади над вашою дитиною. Дізнавшись назву школи з профілів у соціальних мережах, а ім’я адміністратора — із сайту шкільного округу, ця особа має достатньо інформації, щоб налякати молоду людину. Навчіть свою дитину завжди перевіряти особу співрозмовника, зв’язуючись із ним у звичний для неї спосіб, наприклад через портал школи. Перевіряючи особу, ви вчите дитину робити додатковий крок обережності, коли вона надає конфіденційну інформацію.

4. Крадіжка особистих даних

Окрім викрадення даних, деякі зловмисники прагнуть повністю вкрасти особисту ідентичність. 🆔 Вони можуть намагатися дізнатися номери соціального страхування чи інші ідентифікаційні дані, щоб викрасти вашу особистість. Найчастіше люди роблять це заради фінансової вигоди, зокрема для відкриття кредитних карток. Приклад … Під час онлайн-гри ваша дитина знайомиться з новим «другом». Ця особа вдає друга вашої дитини, але насправді шукає того, хто розкриє інформацію, щоб викрасти її або вашу особистість. Спочатку налагоджуючи дрібні точки дотику, як-от спорт, улюблені кольори та інші хобі, зловмисник може викликати довіру. Пізніше в розмові йому буде легше отримати від вашої дитини конфіденційні особисті дані, оскільки міцний зв’язок уже встановлено. Важливо поговорити з дітьми про те, яку інформацію — якщо взагалі будь-яку — можна розголошувати в інтернеті. Розповівши їм про реальні наслідки надання кіберзлочинцям надто великого обсягу інформації, ви зможете убезпечити своїх дітей в інтернеті.

Захистімо вашу родину разом!

Хоча це може здаватися непосильним, існує низка кроків, які ви можете зробити, щоб убезпечити свою родину в інтернеті. Цього місяця ми розглянемо підхід Family First до кібербезпеки, а також ресурси, вебінари та інші матеріали, які допоможуть захистити всіх у вашому домі. Якщо ви хочете почати негайно, ознайомтеся зі статтею Internet Safety for Kids: A Parent’s Cheat Sheet. Будьте в безпеці!