> ## Documentation Index > Fetch the complete documentation index at: https://docs.livingsecurity.com/llms.txt > Use this file to discover all available pages before exploring further. # Блог — Фішинг: як не потрапити на гачок > Фішинг — найпоширеніша форма соціальної інженерії. Як розпізнати фішинговий лист і що робити, якщо він потрапив до вашої поштової скриньки. Фішинг — це форма соціальної інженерії №1 за поширеністю. Так називають ситуацію, коли зловмисник вигадує дуже переконливу історію, щоб ошукати вас і змусити виконати певну дію або надати доступ до приватної інформації. [Насправді щодня надсилається понад 3,1 мільярда підроблених електронних листів.](https://www.itgovernance.eu/blog/en/20-cyber-security-statistics-for-2022) Фішинг найчастіше здійснюють через електронну пошту, але вас також можуть атакувати через текстові повідомлення або телефонні дзвінки (смішинг і вішинг відповідно). Усвідомлювали ви це в ту мить чи ні, але з фішинговими листами ви безперечно стикалися. Такі листи часто намагаються змусити вас перейти за посиланням або відкрити вкладення, яке заражає ваш пристрій шкідливим програмним забезпеченням. Іноді фішери діють надзвичайно відверто й просто просять ваші облікові дані чи особисту інформацію (яка зухвалість!). Інші типи фішингу ми розглянемо трохи згодом. Наразі зосередьмося на шахрайстві через електронну пошту — адже саме вона є найпоширенішим каналом фішингових атак кіберзлочинців. ПРИКЛАД: «Постачальник» надсилає вам рахунок-фактуру за покупку, але зачекайте... щось тут викликає підозру. Адреса електронної пошти насправді не належить вашому постачальнику — вона лише дуже схожа на його адресу (amy\@companyname проти amyb\@c0mpanyname). Вона настільки схожа, що ви не помітили підробки, доки після завантаження вкладеного PDF-файлу випадково не встановили шкідливе програмне забезпечення на свій пристрій — або доки справжній постачальник не надіслав вам свій рахунок-фактуру і ви не зрозуміли, що заплатили фішеру! ### Як зберігати пильність? ![Resource image](https://media1.giphy.com/media/U6Qzze3Mt90Ig/giphy.gif) Кіберзлочинці підступні й мають багато практики в брудній грі. Але саме ви маєте силу захистити свою організацію. Щоб уникнути фішингового шахрайства, можна зробити кілька речей: * Довіряйте, але перевіряйте. Перш ніж відповідати на лист із проханням завантажити щось або поділитися інформацією, перевірте особу відправника. Якщо «керівник» просить вас у листі переказати гроші, зателефонуйте йому й підтвердьте запит. Головне — використовуйте номер, який у вас уже збережено, а не той, що вказано в потенційно фішинговому листі. * Остерігайтеся посилань і вкладень. Хоч не всі гіперпосилання чи вкладення є шкідливими, саме так фішери найчастіше досягають мети. Перш ніж натиснути на посилання, наведіть на нього курсор і переконайтеся, що URL-адреса призначення виглядає легітимною; якщо посилання скорочене (наприклад, bit.ly або goo.gle), будьте обережні, адже ви не можете знати, куди воно вас приведе. Так само ніколи не завантажуйте вкладення з невідомого джерела. Якщо ви відкриваєте вкладення, наведіть курсор на файл і перегляньте його розширення. Якщо це розширення .exe або тип розширення, якого ви не впізнаєте, наприклад .Ink тощо, — не відкривайте його! Якщо ваш постачальник електронної пошти надає таку можливість, скануйте будь-які вкладення на наявність вірусів. Нарешті, якщо ви завантажили файл Microsoft Office і програма запитує, чи бажаєте ви «увімкнути макроси» або «увімкнути вміст», — не погоджуйтеся! Увімкнення макросів може призвести до компрометації вашого комп’ютера. * Якщо лист викликає підозру, повідомте про нього! Незалежно від того, чи надає ваша організація кнопку «report phish» у поштовому клієнті, чи вам потрібно звернутися безпосередньо до відповідальних осіб, повідомте ІТ-команду або команду безпеки, дотримуючись політик і процедур вашої організації щодо повідомлення про інциденти. Краще не пересилати фішинговий лист до ІТ-відділу (чи будь-кому іншому), оскільки це може наразити їх на ризик. Останнє, чого ви хочете, — щоб ні про що не підозрюючий колега відкрив те саме посилання або вкладення, яке викликає у вас підозру. Натомість зателефонуйте або напишіть йому, поясніть, що відбувається, і попередьте його. Також може бути корисно додати знімок екрана листа, про який ви повідомляєте. ![Resource image](https://media0.giphy.com/media/NQRInzn4sxtAyoU9ol/giphy.gif) #### Бонусна порада! Під час віддаленої роботи не користуйтеся публічними мережами Wi-Fi Остерігайтеся публічних мереж без захисту паролем. На жаль, досвідченому хакеру дуже легко «підробити» назви мереж Wi-Fi. Відкрита мережа може називатися «Starbucks», але чи справді вона належить цій компанії? Хакер може назвати мережу Wi-Fi як завгодно! Якщо ви все ж підключаєтеся до публічних мереж, принципово не входьте до жодних робочих облікових записів. Якщо ви входите до робочих облікових записів через мережу-двійник, створену хакером, ви можете надати йому доступ до кожної вашої дії. Навіть у легітимній мережі кіберзлочинець може використати публічне з’єднання Wi-Fi проти вас. Остерігайтеся сповіщень про оновлення начебто знайомого програмного забезпечення (наприклад, Spotify або вашого антивірусу), які з’являються під час підключення до публічної мережі. Це можуть бути фальшиві повідомлення, впроваджені хакером, щоб змусити вас завантажити шкідливе програмне забезпечення. Як уникнути таких кібератак через Wi-Fi? Завжди використовуйте власну точку доступу або VPN, якщо не можете скористатися надійним джерелом Wi-Fi. ### Знання — сила! Дізнаючись більше про фішингові атаки, ви отримуєте знання, необхідні для того, щоб виявляти зловмисників. Навіть, здавалося б, дрібниця — як-от повідомлення ІТ-відділу про фішинговий лист — може суттєво сприяти захисту вашої компанії. Знати, на що звертати увагу, — це велика ПЕРЕМОГА, яку варто відзначити, тож ідіть і випийте другу чашку кави. Ви на неї заслужили. ![Resource image](https://media0.giphy.com/media/qUjq6Qw51Ted3VgiVv/giphy.gif) This documentation is built and hosted on [Mintlify](https://mintlify.com), a developer documentation platform.